Багатьом спінінгістам знайома ситуація: щука активно харчується в чагарниках водної рослинності і навідріз відмовляється висовувати свій зубастий "дзьоб" із зелених нетрів. Скільки не проводи найпривабливіші та уловисті приманки вздовж кромки рослинності, результату - нуль. Щоб не допустити того, хто мириться з такою огидною ситуацією (риба є, вона годується, а спіймати її не вдається), була винайдена принада отримала назву глісер, від англійського glisser - ковзати. Принади подібного типу з легкістю проходять по самих зарослих водних "полях" без єдиного зачепа і дозволяють зловити рибу там, де інші приманки принесуть лише кілька кілограмів місцевої флори.